Professor Yu. P. Miryuta – teacher and scholar (to the 110th anniversary of the birth)

  • Y. M. Mishkurov Uman National University of Agriculture, Ukraine, 20305, Cherkasy region, Uman, Instytuts’ka str., 1
  • F. M. Pariy Uman National University of Agriculture, Ukraine, 20305, Cherkasy region, Uman, Instytuts’ka str., 1
  • N. Y. Miryuta Institute of Molecular Biology and Genetics of NAS of Ukraine, Ukraine, 03680, Kyiv, Akademika Zabolotnoho str., 150

Abstract

Along with renowned, new biographical and archival materials about teaching, educational and scientific activities of the prominent Ukrainian geneticist of Vavilov’s galaxy of scientists, professor Yuri Petrovich Miryuta, were elucidated. He is known as an independent fighter for classical genetics during the "Lysenko’s" tyranny in 40-50th years of the twentieth century and an active participant in the revival of genetics at the end of 60-70th years in Ukraine. The information is presented on how the Uman National University of Horticulture immortalized its graduate and teacher in the 1924-1930th years, who made a huge contribution to the progress of national genetics, and development of scientific and practical methods of genetic breeding.

Key words: Yu. P. Miryuta, history of genetics, Uman Agricultural institute, teaching of genetics, International conference.

References

Архів Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН України «Автобіографія, матеріали особової справи професора Ю.П. Мірюти» (18.09.2013, № 01-11/746).

Сірополко С. Історія освіти в Україні. Шляхи виховання і навчання / Укр. загальна енциклопедія. Т. 2. Львів, 1935. С. 127–131.

Кузнецов В.А., Кузнецова Н.В., Профессор Юрий Петрович Мирюта: Жизнь и научно-педагогическая деятельность (25.02.1905 – 22.10.1976) / Мірюта Ю.П. видатний генетик вавиловської плеяди вчених (до 110 річчя від дня народження). За ред. Парій Ф.М. Умань: ВПЦ «Візаві», 2015. С. 28–72.

Богуславський М.В. ХХ век российского образования. М., 2002. 336 с.

Перцев В.В. Гимназическое образование в дореволюционной России (вторая половина XIX века – ХХ века). Концепт. 2013. №1.

Василькович Г.В. Шкільництво в Україні (1905-1920 рр.). К., 1996. С. 259–260.

Софронов М.Е. Садовый факультет Уманского агротехникума. Вісник плодівництва, виноградарства та городництва. 1926, №7. С. 303–313.

Софронов М.Є. О постановке преподавания плодоводства в высших сельскохозяйственных институтах. Плодоводство. 1903, №4. С. 279–284.

Белоус И.И., Белоус И.И. Уманский сельскохозяйственный институт. К.: Вища школа, 1976. С 32–40, 62.

Мишкуров Ю.Н. Очерк истории кафедры генетики, селекции растений и биотехнологии и преподавание генетики в Уманском ВУЗе. Зб. наук. праць УНУС. 2013. Вип. 83. С. 289–300.

Мишкуров Ю.Н. К вопросу преподавания генетики в Уманском ВУЗе. Тези доповідей міжнародної наукової конференції «Генетика і селекція: досягнення та проблеми», 18-20 березня 2014 р. Умань, 2014. С. 7–8.

Глазко В.И. Николай Иванович Вавилов и его время. Хроника текущих событий. К.: РА NOVA, 2005. С. 165–193, 255–275.

Осадчий Н.П. Из истории Каменской сельскохозяйственной школы. Былое: Историко-краеведческий журнал. 1933. № 4–5. С. 26–31.

Галевиус Ф.К. Совхозы в системе социалистического строительства. Л., 1928. 18 с.

Чешко В.Ф. Наука и государство: методологический анализ социальной науки (Генетика и селекция в России и Украине в советский период): дис. д-ра филос. наук: 09.00.09. Харьков, 1998. 439 с.

Яхчев М. Из истории создания и развития вышей и средней школы в Таджикистане / Из истории культурного строительства Таджикистана. Душанбе, 1968. Вып. 1. 172 с.

Парій Ф.М. Професор Ю.П. Мірюта – видатний генетик вавиловської плеяди вчених. Вісник Укр. тов. генетиків і селекціонерів. 2005. Т. 3, № 1–2. С. 215–220.

Астахова О.О. Почему так говорил директор. Природа. 1987. №10. С. 45.

Мішкуров Ю.М., Парій Ф.М. Пам'яті академіка Миколи Івановича Вавилова / Зб. Наук. Праць Уманського національного університету садівництва. Умань: Агрономія, 2014. Вип. 86 (частина 1). С. 241–244.

Бахтеев Ф.Х. Николай Иванович Вавилов: 1887-1943 / Отв. ред. акад. Д. К. Беляев, член-кор. АН СССР И. А. Рапопорт, академик М. Х. Чайлахян. Новосибирск: Наука, 1987. С. 56–165, 198–219.

Захаров И.К., Шумный В.К. К 100-летию со дня рождения генетика и селекционера Юрия Петровича Мирюты. Вестник ВОГИС. 2005. Т. 9, № 1. С. 73–78.

Мирюта Ю.П. К генетике пола у растений (экспериментировано на Spinacea oleracea L.). Изв. АН СССР. Сер. биол. 1936. № 4. С. 843–850.

Николай Иванович Вавилов. № 598. В специальную аспирантуру Академии Наук СССР. 16 марта 1937 г. / Научное наследство. Т. 10. М., 1987. С. 338–339.

Мирюта Ю.П. Истинно индивидуальный отбор у зерновых и масличных культур. Тр. Одесского СХИ. Одесса, 1947. Т. 4. С. 51–61.

Мирюта Ю.П. Цитогенетическая возможность закрепления гетерозиса. К.: Урожай, 1966. 45 с.

Захаров И.К. Шумный В.К. Мирюта Юрий Петрович К 100-летию со дня рождения (25.02.1905 – 22.10.1976). Генетика. 2005. Т. 41, №3. С. 286–288.

Стельмах А.Ф. Чи могло бути порозуміння між положеннями класичної генетики та «Мічурінської біології»? Тези доповідей міжнародної наукової конференції «Гетерозис: досягнення та проблеми (присвячено 110-річчю від дня народження видатного генетика Ю.П. Мірюти)», 18-20 березня 2015 року. Умань: ВПЦ «Візаві», 2015 – 138 с.

Kuznetsov V.A. Odessa period of life and education and research activity of professor Miryuta Y. (1905-1976). European Science and Technology. Vol. I. P. 91–99.