Вторинна аменорея у дівчат: генеалогічні та цитогенетичні особливості

  • Н. В. Багацька
  • В. Є. Нефідова
  • С. В. Новохатська

Анотація

Мета. Визначити генеалогічні та цитогенетичні особливості у дівчат 12–17 років із вторинною аменореєю. Методи. Аналіз родоводів складено в 25 сім’ях дівчат із вторинною аменореєю (ВА) (основна група) та 25 сім’ях здорових дівчат у лабораторії медичної генетики ДУ «ІОЗДП НАМН». Цитогенетичний аналіз проведено в лімфоцитах крові дівчат основної та контрольної груп in vitrо. Контрольну групу склали 25 здорових дівчат-однолітків із регулярним менструальним циклом без соматичної патології (контрольна група). Статистичну обробку отриманих даних здійснювали із застосуванням програм Excel за критерієм Стьюдента. Результати. Визначено, що спадкова обтяженість щодо незапальних (ендокринозалежних) гінекологічних хвороб виявлялась у 60,0 % сімей, у 86,6 % випадків – за материнською лінією, у 6,7 % – за батьківською лінією, у 6,7 % – за обома лініями одночасно; 40,0 % дівчат не мали спадкової обтяженості. Загальна частота гінекологічних (незапальних) захворювань серед родичів трьох ступенів спорідненості склала 13,6 %, що майже втричі перевищувало частоту у родичок здорових дівчат (5,1 %, p < 0,001). Цитогенетичний аналіз, проведений у дівчат основної групи, свідчив про підвищення як загального рівня хромосомних порушень (6,2 %), так і окремих їх типів (3,2 %, 3,0 %, 1,56 %) порівняно з частотою у здорових дівчат. Висновки. Встановлено сімейне накопичення гінекологічних (незапальних) захворювань у родоводах дівчат із ВА. Визначено цитогенетичні особливості в лімфоцитах крові хворих дівчат порівняно зі здоровими однолітками.

Ключові слова: дівчата, родоводи, цитогенетичні показники, вторинна аменорея.

Посилання

Borisenko M.Yu., Uvarova E.V. Current concepts of etiology and pathogenesis of secondary amenorrhea in adolescent girls (analytical review). Reproduktivnoe zdorov`e detej i podrostkov. 2016. 4. Р. 27–47. [in Russian]

Nachetova T.A., Bagatskaya N.V. Secondary amenorrhea in girl adolescents: clinic-genetic aspects: monographic. New York, USA, 2018. 170 p. [in Russian]

Vovk I.B., Ababkova G.N., Kondratiuk V.K. Menstrual disorders in puberty. Medychni aspekty zdorov'ya zhinky. K., 2016. 4 (101). P. 5–18. [in Russian]

Belushkina N.N., Chemezov A.S., Paltsev M.A. Genetic studies of multifactorial diseases in the concept of personalized medicine: risk factors for noncommunicable diseases. Profilakticheskaya medicina. 2019. No. 3. Р. 26–30. [in Russian] doi: 10.17116/profmed20192203126.

Nachotova T., Nefidova V. Cytogenetic features of teenage girls with secondary amenorrhea. Georgian Medical news. 2014. 236 (11). P. 78-82. [in Russian]

Harper P. Practical Medical Genetic Counseling. Moskva: Medytsyna, 1989. 302 p. [in Russian]

ISCN: An International System for Human Cytogenetic Nomenclature Recommendations of the International Standing Committee on Human Cytogenetic Nomenclature: Published in collaboration with ‘Cytogenetic and Genome Research’ Plus fold-out: ‘The Normal Human Karyotype G- and R-bands’. Еds. LG. Shaffer, J. McGowan-Jordan, M. Schmid. Switzerland, Basel: Karger Publishers, 2013. 140 р.

Elbakrawy E.M., Hill M.A., Kadhim M.A. Radiation-induced Chromosome Instability: The role of dose and dose rate. Genome Integr [serial online]. 2019. No. 10. P. 1–7. Retrieved from: https://www.genome-integrity.org/text.asp?2019/10/1/1/269969.