Параметри пристосованостi та показники добору в лiнiях Drosophila melanogaster, отриманих з природної та мiських популяцiй
Анотація
Мета. Метою дослідження була порівняльна оцінка показників добору в лініях Drosophila melanogaster Meigen, отриманих з природної та міських популяцій. Методи. Матеріалом слугували лінії плодових мух, отримані з мiських популяцiй Харкова з різних локацій: Саржин Яр (рекреаційна зона), ЖЗ (житлова забудова), ХКЗ (Харківський коксовий завод, промзона) та лінія Гайдари, що походить з природної популяції. У лініях дрозофіли досліджували показники пристосованості: яйцепродукцію самок, кількість нащадків імаго, ембріональну та лялечкову смертність. Показники добору розраховували за методом Кроу. Результати. За компонентою добору, що пов’язана з диференційною плодючістю (показник If,), лінії плодових мух, отримані з природної та міських популяцій, не мали значущих відмінностей. Показник добору, пов’язаний з диференційною смертністю (Im), у лініях, що походять з міських популяцій, був у 1,6–2,6 раза вищий, порівняно з лінією Гайдари. Загальні індекси добору (Іtot) у лініях, отриманих з міських популяцій, були у 1,8–2,5 раза вищими, ніж у лінії, що походить з природної популяції. Висновки. Отримані результати свідчать про посилений селективний тиск у лініях плодових мух, що походять з популяцій, які мешкають в антропогенно трансформованому урбанізованому середовищі.
Посилання
Alberti M., Correa C., Marzluff J. M., Hendry A. P., Palkovacs E. P., Gotanda K. M., Hunt V. M., Apgar T. M., Zhou Y. Global urban signatures of phenotypic change in animal and plant populations. PNAS. 2017. Vol. 114. P. 8951–8956. https://doi.org/10.1073/pnas.1606034114.
Crow J. F. Some possibilities for measuring selection intensities in man. Human Biology. 1958. Vol. 30. P. 1–13.
Diamond S. E., Chick L., Perez A., Strickler S., Martin R. A. Rapid evolution of ant thermal tolerance across an urban–rural cline. Biological Journal of the Linnean Society. 2017. Vol. 121. P. 248–257. https://doi.org/10.1093/biolinnean/blw047.
Flatt T. Life-history evolution and the genetics of fitness components in Drosophila melanogaster. Genetics. 2020. Vol. 214. P. 3–48. https://doi.org/10.1534/genetics.119.300160.
Johnson M. T. J., Munshi-South J. Evolution of life in urban environments. Science. 2017. Vol. 358, No. 6363. https://doi.org/10.1126/science.aam8327.
Kapun M., Steindl S., Ricci M., Löhnertz M., Strasser F., Chen R. Q., Timaeus L., Szucsich N., Haring E. Ecology and diversity of urban Drosophila species communities as potential indicators of biodiversity decline. Ecology and Evolution. 2026. Vol. 16. https://doi.org/10.1002/ece3.72826.
Lukianov M. D., Zlatiev A. S., Vakulenko E. V., Skorobagatko D. A., Mazilov A. A., Strashnyuk V. Yu. Selection parameters in lines of Drosophila melanogaster Meig., obtained from populations living in territories with different levels of radiation pollution: approbation of the Crow’s method. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. 2023. Is. 41. P. 41–50. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2023-41-4. [in Ukrainian]
Paul M. J., Meyer J. L. Streams in the urban landscape. Annual Review of Ecology, Evolution, and Systematics. 2001. Vol. 32. P. 333–365. https://doi.org/10.1007/978-0-387-73412-5_12.
Ramniwas S., Kumar G., Pandey M., Singh D. Impact of urbanization and temperature on local abundance of Drosophila repleta Wollaston (1858) in the Western Himalayas. Journal of Asia-Pacific Entomology. 2024. Vol. 27. https://doi.org/10.1016/j.aspen.2024.102200.
Takenaka N., Takahashi Y. Adaptation to nighttime light via gene expression regulation in Drosophila suzukii. Ecology and Evolution. 2025. Vol. 15. https://doi.org/10.1002/ece3.71971.
Thompson K. A., Rieseberg L. H., Schluter D. Speciation and the city. Trends Ecology and Evolution. 2018. Vol. 33. P. 815–826. https://doi.org/10.1016/j.tree.2018.08.007.
Yamasaki T. Measurement of fitness and its components in six laboratory strains of Drosophila melanogaster. Genetics. 1984. Vol. 108. P. 201–211.
