Синхронізація статевої охоти як чинник підвищення відтворної здатності маточного поголів’я

  • А. С. Федяева Державний біотехнологічний університет, Україна, 62341, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт Мала Данилівка, вул. Академічна, 1 https://orcid.org/0000-0003-1227-9873
  • І. І. Гончарова Державний біотехнологічний університет, Україна, 62341, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт Мала Данилівка, вул. Академічна, 1 https://orcid.org/0000-0003-0190-7803
  • О. Б. Шевченко Державний біотехнологічний університет, Україна, 61002, м. Харків, вул. Aлчевських, 44 https://orcid.org/0000-0002-6747-5487
DOI: https://doi.org/10.7124/FEEO.v38.1811
Ключові слова: синхронізація охоти, відтворення, маточне поголів’я, гормональна регуляція, штучне осіменіння

Анотація

Мета. Проаналізувати значення синхронізації статевої охоти як біотехнологічного прийому керування відтворенням маточного поголів’я і визначити її вплив на запліднюваність, ритмічність відтворного циклу й ефективність використання генетичного потенціалу тварин. Методи. Дослідження ґрунтувалося на теоретичному аналізі, систематизації й узагальненні вітчизняних і зарубіжних наукових джерел з фізіології розмноження, нейроендокринної регуляції статевого циклу самок та сучасних методів управління відтворенням. Результати. Узагальнено фізіологічні основи статевого циклу самок і роль узгодженої взаємодії гіпоталамуса, гіпофіза, яєчників у забезпеченні своєчасної охоти й овуляції. Проаналізовано принципи дії гормональних препаратів і ефективність схем синхронізації. Встановлено, що їх застосування сприяє скороченню сервіс-періоду, підвищенню запліднюваності після першого осіменіння, оптимізації організації штучного осіменіння та рівномірному отриманню приплоду. Висновки. Синхронізація статевої охоти є ефективним інструментом інтенсифікації відтворення маточного поголів’я, що за раціонального використання забезпечує підвищення репродуктивних показників і економічної ефективності господарств.

Посилання

Berezovskyi A. V., Arenko M. I. Fiziolohiia ta patolohiia rozmnozhennia dribnykh tvaryn. Zhytomyr : Polissia, 2017. 392 p. [in Ukrainian]

Crowe M. A. Resumption of ovarian cyclicity in postpartum beef and dairy cows. Reproduction in Domestic Animals. 2008. Vol. 43 (Suppl. 5). P. 20–28. https://doi.org/10.1111/j.1439-0531.2008.01111.x.

Diskin M. G., Morris D. G. Embryonic and early foetal losses in cattle and other ruminants. Reproduction in Domestic Animals. 2008. Vol. 43 (Suppl. 2). P. 260–267. https://doi.org/10.1111/j.1439-0531.2008.01171.x.

Korbetska O. O. Yakist dekonservovanoi spermy knuriv zalezhno vid sposobiv yii zamorozhuvannia. Naukovo-tekhnichnyi biuleten IT NAAN. 2013. 109 (1). P. 135–140. [in Ukrainian]

Kovtun S. I., Shcherbak O. V., Metlytska O. I., Starodub L. F. Metodychni rekomendatsii z otsinky yakosti pryznachenoi do kriokonservatsii spermoproduktsii ta strukturnoi tsilisnosti spermatozoidiv knuriv. Chubynske, 2018. 28 p. [in Ukrainian]

Lucy M. C. Mechanisms linking nutrition and reproduction in postpartum cows. Reproduction Supplement. 2003. Vol. 61. P. 415–427. https://doi.org/10.1530/biosciprocs.5.012.

Roche J. F., Mackey D., Diskin M. D. Reproductive management of postpartum cows. Animal Reproduction Science. 2000. Vol. 60–61. P. 703–712. https://doi.org/10.1016/S0378-4320(00)00107-X.

Stevenson J. S. Synchronization and artificial insemination strategies in dairy herds. Journal of Dairy Science. 2016. Vol. 99 (3). P. 2453–2467. https://doi.org/10.3168/jds.2015-10251.

Walsh S. W., Williams E. J., Evans A. C. O. A review of the causes of poor fertility in high milk producing dairy cows. Animal Reproduction Science. 2011. Vol. 123 (3–4). P. 127–138. https://doi.org/10.1016/j.anireprosci.2010.12.001.

Wiltbank M. C., Pursley J. R. The cow as an induced ovulator: timed AI after synchronization of ovulation. Theriogenology. 2014. Vol. 81 (1). P. 170–185. https://doi.org/10.1016/j.theriogenology.2013.09.017.