Еволюція як еволюція системності

Анотація

У роботі пропонується розглядати біологічну еволюцію з погляду еволюції системності (організованості) об’єктів, тобто звертати увагу не на ознаки і не на адаптації, а на рівень, тип системності об’єктів, що еволюціонують. Еволюція розглядається як процес зростання, ускладнення, трансформації та іноді деградації системності еволюціонуючих об’єктів – від слабозв’язаних агрегатів молекул до стійких саморегулюючих і самовідтворюваних об’єктів, до багаторівневих об’єктів з метазв’язками і власними механізмами відтворення системності. Такий підхід відразу виходить за межі суто біології – він застосовний і до космології, хімії, культури, і психіки, і навіть еволюції штучного інтелекту. Еволюція за ознакою системності відбувається не тому, що об’єкти прагнуть складності, а тому що середовище вимагає вдосконалення системного способу існування. Стрибки системності – це плавне зростання складності, а фазові переходи у способі організації, викликані накопиченням невідповідностей між можливостями елементів і вимогами середовища. Об’єкти еволюціонують за ознакою системності, коли виникає стійкий конфлікт між інтенсивністю / варіативністю зовнішніх факторів і недостатньою адаптивністю поточної організації.