Положення про публікаційну етику та редакційну політику

Вступ

Журнал прагне підтримувати високі стандарти публікаційної етики та вживає всіх можливих заходів для запобігання неналежній публікаційній практиці. Журнал дотримується Базових практик та етичних рекомендацій, розроблених Комітетом з публікаційної етики (COPE):

  • прозорість у процесі подання, рецензування та публікації статей;
  • неупередженість і незалежність редакторів та рецензентів;
  • академічна доброчесність – уникнення плагіату, фальсифікації, подвійних публікацій;
  • коректне авторство – чітке визначення внеску кожного з авторів;
  • робота зі скаргами – наявність відкритих і чітких процедур розгляду апеляцій та скарг щодо етики;
  • відкликання та виправлення статей – чітка процедура ретракції, виправлень і повідомлень про помилки.

Всі сторони, залучені до процесу публікації: автори, редактори, рецензенти та видавець мають дотримуватимуться принципів, викладених нижче.

Обов'язки редакторів

Незалежне та справедливе прийняття рішень редакцією

Головний редактор та члени редакційної колегії несуть відповідальність за прийняття рішень щодо публікації виключно на основі висновків про:

  • наукову цінність рукопису;
  • оригінальність та відповідність тематиці журналу;
  • точність та ясність викладення методології та матеріалів;
  • дотримання етичних стандартів.

Редакція забезпечує незалежність своїх рішень та відсутність впливу на них комерційних інтересів, інституційної приналежності чи особистих стосунків.

Оцінка рукописів відбувається без дискримінації за ознаками раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, етнічного походження чи політичних поглядів авторів.

Конфіденційність

Редактори та редакційний персонал не мають права розголошувати жодної інформації про поданий рукопис нікому, окрім відповідного автора, рецензентів та, за необхідності, інших редакційних консультантів.

Інформація про рукопис, включно з його отриманням, змістом, звітами про рецензування та остаточним рішенням, є конфіденційною.

Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.

Конфлікт інтересів

Редактори повинні відмовитися від роботи з рукописом, щодо якого вони мають конфлікт інтересів, що виникає внаслідок конкурентних, спільних, фінансових або інших відносин з авторами, установами чи організаціями, пов'язаними з рукописом.

Процес рецензування

Загальні положення

Всі статті, які надійшли до редакційної колегії, проходять процедуру рецензування. Завданням рецензування є оцінка та контроль рівня якості авторських рукописів. З цією метою редакція запрошує фахівців, які мають надати рецензію та конкретні рекомендації щодо поліпшення рукопису статті та можливості її публікації у журналі. Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та передбачає всебічний аналіз переваг і недоліків матеріалів рукопису. До друку приймаються лише ті рукописи, що мають цінність з наукової точки зору та сприяють вирішенню актуальних теоретичних та практичних проблем та завдань. Окремо враховується відповідність рукопису правилам оформлення статей.

Рецензування проводиться принципами двостороннього «сліпого» (double-blind) рецензування, коли інформація про рецензента прихована від авторів, а рецензент не має інформації про автора(ів) рукопису. Взаємодія між автором та рецензентами відбувається через відповідального секретаря журналу. На прохання рецензента та за погодженням з робочою групою редакційної колегії взаємодія автора та рецензента може відбуватися у відкритому режимі (таке рішення приймається лише у тому разі, якщо відкритість взаємодії дозволить покращити стиль та логіку викладення матеріалу дослідження).

Рецензування рукописів конфіденційне. При поданні рукопису автори надають редакторам результати своєї наукової роботи і творчих зусиль, від яких можуть залежати їх репутація та кар’єра. Розголошення конфіденційних деталей рецензування рукопису порушує права автора. Редактори не повідомляють інформацію, що стосується рукопису (включаючи відомості про його отримання, зміст, процес рецензування, критичні зауваження рецензентів і остаточний висновок), нікому, крім самих авторів і рецензентів. Порушення конфіденційності можливе лише у випадку заяви про недостовірність або фальсифікації матеріалів, у всіх інших випадках її збереження обов’язкове.

Процедура рецензування

  1. Автор надає до редакційної колегії статтю, яка відповідає вимогам політики журналу та правилам підготовки статей до видання. Кожен рукопис проходить початкову редакційну перевірку. Рукописи, підготовлені без дотримання встановлених вимог, не реєструються та не допускаються до подальшого розгляду, про що авторам надсилають повідомлення. Стаття реєструється відповідальним секретарем у журналі реєстрації статей із зазначенням дати надходження, назви, П.І.Б. автора(ів), місця роботи автора(ів). Статті присвоюють індивідуальний реєстраційний номер.
  2. Відповідальний секретар проводить попередню оцінку статей, що надійшли до редакції, відповідності змісту матеріалу профілю і тематиці журналу та після призначення рецензентів надсилає їх для рецензування членам редколегії, науковим редакторам розділів або відповідним фахівцям.
  3. Усі рукописи, які надходять до редакційної колегії, проходять рецензування за участі двох, а за необхідності — додаткових рецензентів, обраних відповідно до профілю дослідження. Призначає рецензентів головний редактор журналу. За рішенням головного редактору журналу (за певних обставин) призначення рецензентів може бути доручене члену редакційної колегії. В окремих випадках питання вибору рецензентів вирішується на засідання редакційної колегії. За рішенням Головного редактора журналу окремі статті видатних вчених, а також авторів, спеціально запрошених редакцією для написання статті, можуть бути звільнені від стандартної процедури рецензування.
  4. Рецензентами можуть бути як члени редакційної колегії наукового журналу, так і сторонні висококваліфіковані фахівці, які володіють глибокими професійними знаннями й досвідом роботи за конкретним науковим напрямом, як правило доктори наук, професори.
  5. Після отримання статті на розгляд (протягом 4 діб) рецензент оцінює можливість рецензування матеріалів, виходячи з відповідності власної кваліфікації напряму досліджень автора та відсутності будь-якого конфлікту інтересів. У разі наявності конфлікту інтересів рецензент може відмовитися від рецензування й повідомити про це редакційну колегію. Остання в такому випадку призначає іншого рецензента.
  6. Рецензент, як правило, протягом 14 діб робить висновок про можливість друкування статті. Строки рецензування у кожному окремому випадку можуть змінюватися з урахуванням часу, необхідного для максимально об’єктивного оцінювання якості наданих матеріалів, але не повинні перевищувати одного календарного місяця.
  7. Для всіх статей, що надаються на рецензування, може бути проведене визначення рівня унікальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення, що показує рівень унікальності, джерела та частку збігу тексту (StrikePlagiarism).
  8. Після остаточного аналізу статті, рецензент заповнює стандартну форму оцінки статті (Бланк рецензії), до якої вносить підсумкові рекомендації щодо можливості опублікування рукопису. Редакція листом або електронною поштою повідомляє автору результати рецензування.
  9. Якщо рецензент вказує на необхідність внесення до статті певних змін або виправлень, статтю надсилають автору з пропозицією врахувати зауваження при доопрацюванні рукопису або аргументовано їх спростувати. До переробленої статті автор додає лист, який містить відповіді на всі зауваження та пояснює всі зміни, які було зроблено у рукописі. Виправлений варіант повторно надається рецензенту для прийняття рішення й підготовки мотивованого висновку про можливість публікації. Датою прийняття рукопису до опублікування вважається дата отримання редакцією позитивного висновку рецензента (або рішення редакційної колегії) щодо доцільності й можливості його опублікування.
  10. У разі незгоди з думкою рецензента автор статті має право надати аргументовану відповідь до редакції журналу. У такому випадку статтю розглядають на засіданні редакційної колегії. Редакційна колегія може надіслати статтю для додаткового або нового рецензування іншому фахівцю. Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статей у разі неспроможності або небажання автора врахувати побажання та зауваження рецензентів. На вимогу рецензента редакційна колегія може надати статтю іншому рецензенту з обов’язковим дотриманням принципів анонімності рецензування.
  11. Остаточне рішення щодо можливості та доцільності публікації приймає головний редактор (або, за його дорученням — член редакційної колегії), а за необхідності — засідання редакційної колегії в цілому. Після прийняття рішення про можливість опублікування рукопису відповідальний секретар повідомляє про це автора та вказує очікуваний термін публікації.
  12. У разі отримання позитивного рішення про можливість опублікування, стаття надходить до редакційного портфеля журналу.
  13. Остаточне рішення про склад чергового випуску журналу та друк приймає Вчена рада Інституту молекулярної біології і генетики НАН України з відповідним записом у протоколі засідання, про що робиться відмітка на другій сторінці обкладинки журналу.
  14. Затверджена до друку стаття надається технічному редактору. Незначні виправлення стилістичного або формального характеру, які не впливають на зміст статті, вносяться технічним редактором без узгодження з автором. Рукопис у вигляді макету статті надсилають автору для остаточного схвалення.
  15. Відповідальність за порушення авторських прав та недотримання існуючих стандартів в матеріалах статті покладається на автора статті. Відповідальність за достовірність наведених фактів і даних, обґрунтованість зроблених висновків та рекомендацій й науково-практичний рівень статті несуть автор та рецензент.

Права та обов’язки рецензента

Рецензент повинен приймати рукописи на рецензування лише за наявності відповідного досвіду і відхиляти рецензування у випадку існування конфлікту інтересів.

Рецензент надає об'єктивну, конструктивну та своєчасну оцінку рукопису у вигляді письмової рецензії, в кінці якої на основі аналізу готовності матеріалу дає висновок про можливість публікування статті.

Якщо рецензент рекомендує статтю до опублікування після доопрацювання з урахуванням зауважень або не рекомендує статтю до опублікування, він має вказати в рецензії причини такого рішення.

Рецензент повинен розглянути надіслану статтю в термін, погоджений з відповідальним секретарем, і відправити до редакції (електронною поштою) мотивовану відмову від рецензування або рецензію.

Рецензент оцінює теоретико-методологічний рівень статті, її практичну цінність та наукову значущість. Окрім того, рецензент визначає відповідність статті принципам етики наукових публікацій та надає рекомендації щодо усунення випадків їх порушення. Він виявляє відповідні опубліковані роботи, які не були процитовані авторами в статті, а також повідомляє про підозру у плагіаті, дублюванні публікацій, підробці даних, фальсифікації чи інших порушеннях.

Рецензентів інформують про те, що надіслані на рецензування рукописи є інтелектуальною власністю авторів та відносяться до тих відомостей, що не підлягають розголошенню.

Рецензентам не дозволяється робити копії отриманого на рецензування рукопису або використовувати подану там інформацію до його опублікування.

Рецензування відбувається на засадах конфіденційності, коли інформація щодо рукопису (час отримання, зміст, етапи та особливості рецензування, зауваження рецензентів та остаточне рішення щодо опублікування) не повідомляється нікому, окрім авторів та рецензентів. Порушення цієї вимоги можливе лише у разі наявності ознак або заяви щодо недостовірності чи фальсифікації матеріалів статті.

Права та обов’язки автора

Автору рецензованої роботи надають можливість ознайомитися з текстом рецензії, зокрема у випадку, коли за рекомендаціями рецензента рукопис не може бути опублікований у представленому вигляді.

У разі незгоди з думкою рецензента автор статті має право надати аргументовану відповідь до редакції журналу. Рукопис може бути спрямований на повторне рецензування або на узгодження до редакційної колегії.

Після ознайомлення із рекомендаціями та зауваженнями рецензента автори повинні надати відповідь на рецензію та виправлений варіант рукопису впродовж двох тижнів. Якщо стаття повертається пізніше, відповідно змінюється і дата її надходження до друку.

Відповідальний секретар повідомляє автора про термін друку статті не пізніше одного місяця з дня отримання позитивного рішення щодо опублікування рукопису.

Плагіат та неправомірна поведінка авторів

Усі подані матеріали можуть піддаватися перевірці з використанням спеціалізованого програмного забезпечення для виявлення плагіату (StrikePlagiarism).

Неприпустимим є наступне:

  • плагіат;
  • самоплагіат без належного розкриття інформації;
  • підробка або фальсифікація даних;
  • маніпуляції з ілюстративним матеріалом;
  • дублювання або надлишковість публікації;
  • неналежне цитування використаних джерел або його відсутність.

Рівень плагіату визначається за допомогою програмного забезпечення і шляхом експертної оцінки. Редакція журналу розглядає кожен випадок можливого плагіату індивідуально. У випадку обсягу плагіату понад 25 % і більше від загального обсягу матеріалу, рукопис може бути відхилений. Якщо частка запозичень становить менше 25 %, рукопис повертається авторам. У разі його виявлення автор(и) будуть повідомлені з проханням переробити відповідні фрагменти тексту. Після виправлення недоліків автори можуть повторно подати роботу як новий рукопис.

Автор не має права відтворювати значні фрагменти власних попередніх публікацій у новому рукописі. Допустимою альтернативою є використання коротких цитат із власних робіт із обов’язковим виділенням їх лапками і належним бібліографічним посиланням на першоджерело.

Звинувачення у неправомірній поведінці розглядаються відповідно до рекомендацій COPE. За необхідності журнал може звернутися до установи авторів або відповідних органів влади.

Внесення виправлень та відкликання статей (ретракція)

У випадку виявлення до або після публікації суттєвих помилок або етичних порушень, редакція вживає відповідних заходів, включно з:

  • публікацією виправлень (друкарських помилок або описок);
  • публікацією редакційного застереження;;
  • відкликанням (ретракцією) статті у разі виявлення серйозних порушень або фальсифікації даних.

Відкликання та виправлення мають бути чітко зазначені та пов’язані з оригінальною статтею для збереження цілісності запису про наукову публікацію.

Відкликання опублікованої статті (ретракція) є механізмом, призначеним для виправлення опублікованої інформації та сповіщення читачів журналу про наявність помилок або недоліків в опублікованому матеріалі. Підставою для ретракції може бути порушення правових, публікаційних та етичних норм.

Підставою для відкликання статті (ретракції) є:

  • виявлення плагіату;
  • повторна публікація статті, раніше виданої в інших журналах;
  • хибні аргументи, що нівелюють наукову цінність публікації;
  • наявність в тексті статті фальсифікованих або фабрикованих даних;
  • некоректний склад авторів;
  • публікація статті без згоди автора;
  • публікація статті, яка не проходила рецензування.

Відкликання статті може бути ініційовано редколегією у разі виявлення фактів порушення автором публікаційної або наукової етики в опублікованій статті, а також за офіційним письмовим зверненням автора (авторів) статті, редакції іншого журналу, або інших осіб (учасників конфлікту інтересів) за умови надання доказів порушень наукової етики автором статті.

Відкликання наукової статті відбувається наступним чином:

Після надходження офіційного звернення редколегія журналу призначає комісію для перевірки даних.
У разі ухвалення рішення про відкликання статті в протоколі засідання комісії вказують причину й дату відкликання статті.
Інформацію про відкликані публікації надсилають до наукометричних баз даних та бібліотек, у яких розміщено журнал.
Після прийняття рішення про відкликання стаття та її метадані залишаються на сайті видання. На електронній версії наносять напис «Відкликана / Retracted» та ставлять дату відкликання. Цю інформацію також зазначають у змісті випуску.
Редакція залишає за собою право приймати рішення щодо подальшої співпраці з автором відкликаної статті.

Відкликання не є покаранням, а механізмом для збереження академічної доброчесності. Автори мають право подати пояснення або апеляцію, яка буде розглянута редакційною колегією. Редакція керується рекомендаціями COPE (Committee on Publication Ethics) при розгляді таких питань.

Оскарження редакційних рішень

Автори мають право на оскарження редакційних рішень шляхом подання обґрунтованого письмового запита до редакції. Апеляції розглядає головний редактор та, за потреби, члени редакційної колегії, які раніше не брали участі в прийнятті рішення. Розгляд скарг щодо редакційних процесів або публікаційної етики відбувається прозоро та відповідно до рекомендацій COPE.

Редакція журналу дотримується принципів академічної доброчесності, об’єктивності, неупередженості та прозорості у видавничій діяльності. Усі скарги щодо можливих порушень академічної доброчесності та публікаційної етики розглядаються відповідно до цієї Процедури.

Підстави для подання скарги

Скарги можуть подаватися у разі виявлення ознак:

  • плагіату, самоплагіату, фабрикації або фальсифікації даних;
  • порушення авторських прав;
  • недотримання принципів доброчесного авторства (приховане авторство, гостьове авторство тощо);
  • конфлікту інтересів, не задекларованого авторами, рецензентами або редакторами;
  • неетичної поведінки під час рецензування або редакційного розгляду;
  • інших порушень норм академічної доброчесності та публікаційної етики.

Подання скарги

Скарга подається до редакції журналу в письмовій формі (електронною поштою або через офіційні канали зв’язку, зазначені на сайті журналу) та повинна містити:

  • чіткий опис суті порушення;
  • посилання на відповідну публікацію або матеріали;
  • обґрунтування скарги з наданням доказів (за наявності);
  • контактні дані заявника.

Анонімні скарги розглядаються лише у разі наявності достатніх фактів і доказів.

Первинний розгляд скарги

Редакція здійснює первинну перевірку скарги з метою:

  • встановлення її відповідності предмету розгляду;
  • оцінки повноти та обґрунтованості наданої інформації.

У разі необхідності редакція може запросити додаткові матеріали або роз’яснення.

Розслідування та експертна оцінка

У разі підтвердження наявності підстав для розгляду скарги:

  • редакція ініціює внутрішнє розслідування;
  • можуть бути залучені члени редколегії, незалежні експерти або рецензенти;
  • авторам (та/або іншим зацікавленим сторонам) надається можливість надати письмові пояснення.

Розгляд здійснюється з дотриманням принципів конфіденційності та неупередженості.

Принципи розгляду скарг

Під час розгляду скарг та/або апеляцій редакція журналу дотримується таких принципів:

  • взаємної поваги до всіх учасників редакційного процесу, презумпції їхньої належної та добросовісної поведінки, поки не доведено інше;
  • надання всім зацікавленим особам права викласти свої аргументи на підтримку або заперечення заявлених вимог;
  • належного повідомлення учасників редакційного процесу щодо надходження та розгляду такого звернення, в якому можуть бути порушені їхні права та/або інтереси;
  • врегулювання будь-якого спору через пошук компромісу та справедливого рішення.

Прийняття рішення

За результатами розгляду редакція ухвалює мотивоване рішення, яке може передбачати:

  • відсутність порушення;
  • вимогу до автора щодо усунення порушень;
  • відмову в публікації матеріалу;
  • відкликання (ретракцію) опублікованої статті;
  • повідомлення установи, з якою пов’язаний автор, у разі суттєвих порушень.

Політика відкритого доступу та авторські права

Редакційна політика відкритого доступу журналу розроблена на основі рекомендацій та стандартів Будапештської ініціативи відкритого доступу (Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access). Журнал використовує поняття «відкритого доступу», наведене в офіційних документах Будапештської ініціативи відкритого доступу. Під «відкритим доступом» до рецензованої наукової літератури, мається на увазі вільний публічний доступ в мережі Інтернет, що дозволяє будь-якому користувачеві читати, завантажувати, копіювати, поширювати, здійснювати друк, пошук, або посилання на повні тексти статей, сканувати їх для індексації, передавати їх як дані в програмне забезпечення, або використовувати їх для будь-яких інших законних цілей, без фінансових, юридичних чи технічних бар'єрів, за винятком тих, що пов'язані із особистим доступом користувача до мережі Інтернет. Єдиним обмеженням стосовно відтворення і поширення матеріалів є дотримання авторського права в цій галузі, що передбачає можливість автора контролювати цілісність своєї роботи, належне визнання його авторського права та цитування.

Журнал прагне сприяти розвитку глобального відкритого доступу до наукової інформації та досліджень. Видавець надає читачам, вченим і установам вільний онлайн доступ до всіх опублікованих матеріалів (наприклад, для посилання на зміст або завантаження, розповсюдження, друк, копіювання та відтворення на будь-якому носії, внесення виправлень та комерційного використання) відповідно до умов ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International Public License (CC BY). Ліцензія діє за умови, що оригінальний твір цитується.

Авторські права на статтю захищені договором. Автори підписують Договір про збереження авторських прав і надають видавцеві право публікувати та поширювати статтю, в тому числі в Інтернеті. Автори також уповноважують видавця надавати індекс DOI своїм статтям та архівувати їх у відповідних базах даних.

В Договорі автори засвідчують, що представлений рукопис є їхньою оригінальною роботою, яка раніше не публікувалася, та не розглядається для друку в інших виданнях; стаття та будь-які опубліковані матеріали, пов'язані з нею, вільно поширюються за ліцензією Creative Commons Attribution (CC BY 4.0), яка дозволяє розповсюджувати і повторно використовувати матеріали відкритого доступу із зазначенням авторства. Редакція журналу не несе відповідальності за подальше використання роботи.

Журнал надає дозвіл авторам статей, опублікованих у ньому, утримувати авторське право та ліцензію без будь-яких обмежень. Автор має право: поширювати ( копіювати та повторно публікувати матеріали на будь-яких платформах чи форматах).

Політика дотримання принципів FAIR

Принципи FAIR спрямовані на забезпечення доступності, можливості повторного використання та сумісності наукових даних і пов’язаних матеріалів.

  1. Знаходжуваність (Findable)

Дані, пов’язані з опублікованими результатами, мають бути детально описані метаданими, які дозволяють їх знайти іншим дослідникам або за допомогою машинного пошуку, і розміщені у репозиторіях, що забезпечують присвоєння постійних унікальних ідентифікаторів (наприклад, GenBank Accession ID, PubChem Compound ID, DOI, тощо). Автори повинні надати в рукописі повні метадані для опису матеріалів дослідження.

  1. Доступність (Accessible)

Дані мають бути доступними у відкритому форматі або за чітко описаною процедурою доступу. Доступ до даних не повинен бути обмежений штучними бар’єрами. У випадках, коли повне відкриття неможливе (наприклад, через етичні чи правові обмеження), автори зобов’язані надати обґрунтоване пояснення.

  1. Сумісність (Interoperable)

Дані повинні бути представлені у стандартизованих форматах, сумісних із міжнародними системами зберігання й аналітики. Автори мають забезпечити використання загальновизнаної структури метаданих.

  1. Повторне використання (Reusable)

Дані й їхні метадані повинні бути добре описані, щоб забезпечити можливість їх копіювання та комбінування у різних умовах. Автори зобов’язані надати достатній опис контексту дослідження, методів та інструментів, щоб інші дослідники могли відтворити або використати ці дані повторно.

Зобов’язання авторів

Автори мають розмістити необроблені дані у загальнодоступному репозиторії (наприклад, репозиторіях, перелічених у FAIRsharing), зокрема у репозиторії організації, спеціальному репозиторії або репозиторії загального призначення. Рукопис повинен містити відкрите постійне посилання на набір даних зі згадкою назви репозиторію та постійного ідентифікатора (наприклад, DOI або номера доступу) у розділі про доступність даних в кінці статті. Винятком є ситуація, коли дані не можуть бути оприлюднені з етичних або юридичних причин. Такі випадки повинні бути зазначені під час подання статті та чітко описані. При використанні наборів даних, отриманих за участі людей, вони повинні бути повністю анонімізовані відповідно до дійсних етичних та правових норм. Дані повинні бути викладені в стандартному форматі і можливістю простеження до анонімізованого ідентифікатора суб'єкта з достатніми метаданими для забезпечення перевірки та відтворюваності. Автори несуть відповідальність за точність поданих даних і відповідність етичним та правовим вимогам.

Зобов’язання редакції видання

Редакція забезпечує технічні умови для розміщення та перевірки метаданих, а також сприяє належному впровадженню принципів FAIR.

Порушення політики

У разі недотримання авторами принципів FAIR редакція видання може запросити доопрацювання матеріалів, відхилити рукопис або оприлюднити відповідні корективи відповідно до міжнародних рекомендацій COPE.

Політика використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ

Редакція журналу  підтримує інноваційні технології, включно із застосуванням штучного інтелекту (ШІ) у процесі підготовки наукових публікацій. Водночас ми наголошуємо на необхідності дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності при використанні інструментів ШІ.

Допустимі сфери застосування ШІ

Автори можуть використовувати ШІ-технології у процесі підготовки рукописів лише як допоміжний інструмент, зокрема для:

  • пошуку літератури та аналітичних матеріалів (з подальшою верифікацією джерел);
  • покращення стилю викладу та мовної грамотності тексту;
  • створення ілюстративних матеріалів (схем, діаграм, візуалізацій), якщо їх використання не спотворює науковий зміст;
  • допомоги у перекладі чи редагуванні тексту;
  • підготовки технічних елементів рукопису (перевірка орфографії, форматування).

Недопустимі сфери застосування ШІ

Використання ШІ є категорично недопустимим у випадках, коли це може поставити під сумнів оригінальність, достовірність чи наукову доброчесність роботи, зокрема:

  • генерація наукового змісту (постановка задач, опис методів, аналіз результатів), який автори не перевірили та не підтвердили;
  • автоматичне створення посилань чи бібліографії, що може призвести до вигаданих або некоректних джерел;
  • маскування плагіату шляхом перефразування або автоматизованого переписування чужих текстів;
  • використання ШІ як співавтора статті – системи штучного інтелекту не можуть визнаватися авторами або співвідповідальними за наукові результати.

Рецензенти не можуть:

  • використовувати висновки ШІ для визначення наукової цінності статей, а мають виражати в рецензії власну експертну оцінку;
  • завантажувати повні тексти рукописів у загальнодоступні або незахищені інструменти ШІ, оскільки це порушує конфіденційність процесу рецензування.

Вимоги до розкриття інформації

Автори зобов’язані чітко зазначити у розділі «Подяки» або у спеціальній примітці, які саме інструменти ШІ використовувалися та з якою метою.

Вказівка має бути максимально прозорою (наприклад: «Під час підготовки статті автори використовували інструмент Grammarly для перевірки мовного стилю» або «Для створення графіків використовувалася система MATLAB з елементами ШІ-аналітики»).

Приховування фактів використання ШІ розглядається як порушення принципів академічної доброчесності.

Політика архівування і тривалого зберігання

Журнал забезпечує архівування, тривале цифрове зберігання та вільний доступ до всіх опублікованих матеріалів на основі принципів відкритого доступу й академічної доброчесності наступним чином.

Архівування та розміщення в репозитаріях

Архівування матеріалів журналу здійснюється шляхом:

Технічні засоби

Для забезпечення довготривалого зберігання та захисту даних редакція використовує:

  • регулярне резервне копіювання електронного архіву;
  • збереження матеріалів у стандартизованих форматах (PDF, HTML), придатних для довготривалого використання;
  • постійні унікальні ідентифікатори (DOI) для кожної публікації.

Гарантії доступності

Редакція вживає заходів для забезпечення безперервного доступу до архівних матеріалів навіть у разі змін у технічній інфраструктурі або припинення функціонування вебсайту журналу, зокрема через зберігання матеріалів у зовнішніх репозитаріях відкритого доступу.